Чи обов'язково шукати психолога, який пережив те саме, що й ви? Розвінчання популярного міфу

«Я хочу знайти психолога, який сам пройшов через те, що й я. Тільки тоді він зможе мене зрозуміти і допомогти».Знайома думка? Можливо, ви теж ловили себе на ній, коли шукали фахівця для роботи з власними емоціями та труднощами. Здається, ніби тільки той, хто сам «варився» у схожих проблемах, здатен по-справжньому зрозуміти і підтримати. Але чи це дійсно так? Давайте розберемося разом.

Чому цей критерій здається таким важливим?

Уявіть: ви переживаєте втрату, розлучення, травму чи вигорання. Природно, хочеться, щоб поруч був хтось, хто не просто співчуває, а й знає, як це — з власного досвіду. Це створює ілюзію безпеки та особливого зв’язку. Але чи гарантує це якість психологічної допомоги?

Аналогія з лікарями: чи має хірург сам пережити операцію?

Давайте подивимось на ситуацію під іншим кутом.Чи вважаєте ви, що онколог повинен сам хворіти на рак, аби лікувати онкохворих? Чи обов’язково кардіологу мати проблеми із серцем, щоб розуміти пацієнтів?І як тоді бути з чоловіками-гінекологами? Вони ж ніколи не були жінками, але це не заважає їм бути чудовими спеціалістами.

Чомусь, коли йдеться про лікарів, ми не ставимо таких вимог. Ми довіряємо їхній освіті, досвіду, знанням. То чому до психологів підхід інакший?

Що насправді важливо у виборі психолога?

Психолог — це не «друг по нещастю», а фахівець, який володіє професійними інструментами для роботи з різними проблемами. Його завдання — не прожити ваш досвід за вас, а допомогти вам зрозуміти себе, знайти ресурси, побачити нові шляхи. А тепер — трохи глибше про ризики пошуку «свого» через спільний досвід.

1. Досвід — не універсальна інструкція

Навіть якщо психолог пережив щось подібне, його шлях виходу з ситуації — це лише один із багатьох можливих. Ваші історії можуть бути схожими, але ви — різні люди з різними характерами, цінностями, оточенням. Тому те, що допомогло йому, не обов’язково стане чарівною пігулкою для вас.

2. Ризик «спільної травми»

Якщо у психолога ще є «сирі» емоції щодо власної травми, і він не до кінця її пропрацював, є небезпека, що він буде ототожнювати себе з вами. Замість професійної підтримки ви ризикуєте потрапити у ситуацію, де фахівець підсвідомо «лікує» себе через вашу історію. Це може призвести до неефективної, а іноді й шкідливої терапії.

А що ж тоді обирати?

Звертайте увагу не на особистий досвід психолога, а на його професіоналізм, емпатію, здатність створити безпечний простір для роботи. Питайте про освіту, підходи, досвід роботи з подібними запитами. Важливо, щоб вам було комфортно і ви відчували довіру — це основа для ефективної співпраці.

Отже, психолог не зобов’язаний мати ідентичний досвід, щоб допомогти вам. Його сила — у знаннях, навичках, здатності слухати й підтримувати без осуду. Довіряйте фахівцям, які працюють над собою, постійно навчаються і дбають про етику спілкування з клієнтами. І пам’ятайте: найважливіше — це ваша готовність до змін і відкритість до нового досвіду.

Ваша історія унікальна, і шлях до зцілення — теж.